Керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвис Вецкаганс на ХІ Міжнародному «Чорноморському контейнерному саміті - 2017» розповів про ключові тренди галузі. «Порти України» публікують основні думки його доповіді.

12.10.17 01

Вкладення капіталу

У 2016 році капітальні інвестиції Адміністрації морських портів склали 650 млн грн. Це дещо більше, ніж в попередньому році, але цього недостатньо. Ми намагаємося зробити все, щоб в майбутньому ця цифра збільшилася.

Відповідно до фінансового плану на 2017 рік, планувалося інвестувати майже 4 млрд грн. На жаль, сьогодні можу констатувати: заплановану суму ми не освоїмо. Це пов'язано з тим, що, по-перше, дуже велика бюрократія узгодження будівельних проектів. А по-друге з тим, що фінансовий план нам затвердили тільки в липні цього року. Але я сподіваюся, що в результаті ми зможемо в 2017 році зробити найбільші інвестиції за період існування АМПУ.

На стадії реалізації наш найбільший інвестиційний проект - днопоглиблення в порту «Південний», де сьогодні працює понад 20 плавзасобів. Паралельно ми займаємося поглибленням в Миколаєві, робимо ремчерпання в Одесі, проводимо тендери для роботи в порту «Чорноморськ». Таким чином, ми досить успішно здійснюємо вихід на заявлені в портах паспортні глибини. Також здійснюється реконструкція гідротехнічних споруд. Більшою мірою це стосується проектів в Одеському порту.

Вузькі місця

У цій роботі для мене і моєї команди головне завдання - позначити вузькі місця і визначити в зв'язку з цим основні напрямки діяльності. Я маю на увазі, перш за все, вузькі горлечка, які створює для просування вантажів в сторону портів, недосконала інфраструктура залізних, автомобільних доріг. Потужності перевалки портів повинні відповідати пропускним здібностям під'їзних доріг до портів. З цих питань у нас багато дискусій, які підходять до завершення: уряд України поставив перед нами завдання до кінця вересня оновити стратегію розвитку транспортної галузі.

АМПУ - досить прибуткова організація. Її доходи в 2016 році склали майже 8,5 млрд грн, в основному за рахунок портових зборів, надання послуг доступу до причалу. Чистий прибуток - 3,8 млрд грн. Платежі до бюджету (у вигляді дивідендів і податків на прибуток, ПДВ і т.д.) - понад 4,5 млрд грн, більше 60% від доходів. Це дуже велика частка. Ще одна проблема - високі портові збори.

Ми спільно зі Світовим банком займаємося оновленням методології обліку портових зборів. Зокрема, розглядається модель розрахунку, заснована на базовій собівартості плюс інвестиційна складова по портам. До завершення цієї роботи, буквально напередодні контейнерного саміту, на засіданні Кабінету Міністрів, який як проміжний варіант прийняв рішення про зниження портових зборів до 20%. При цьому він грунтувався на діючої методології визначення портових зборів. Поставлено завдання до 1 листопада 2017 роки вже на рівні наказів Міністерства інфраструктури дати практичне життя з цим документом.

Паралельно було прийнято рішення, що в наступному фінансовому році в бюджет буде закладено зниження частки відраховуються з прибутку АМПУ дивідендів з 75% до 50%. Це важливо, тому що залишаються 25% прибутку не дозволяють в повній мірі інвестувати в стратегічну портову інфраструктуру - в канали, акваторії і т. П. Прийняте Кабміном рішення якось вирівнює ситуацію, дає і нам можливість інвестувати, і бізнес отримує зниження зборів.

Контейнерний ринок

Як відомо, в АМПУ входять 13 морських портів. У трьох з них розташовані п'ять контейнерних терміналів, серед них один непрацюючий. Загальна річна потужність терміналів, за нашими підрахунками, становить більше 3 млн TEU. У 2017 році було перевалено всього 580 тис. TEU. Тема контейнерного бізнесу для мене близька, оскільки свого часу я був керівником контейнерного терміналу, займався планами розвитку, купівлею обладнання, залученням клієнтів. Я добре розумію, наскільки важко залучати бізнес до співпраці з терміналами.

Тим більше, що контейнерний ринок і його обороти в портах повністю пов'язані з економічною ситуацією в країні. З 2013 року ВВП України скоротився майже в два рази, з $ 180 млрд до $ 93 млрд в 2016 році. Аналогічні тенденції ми бачимо за показниками зовнішньої торгівлі.

Динаміка купівельної спроможності населення України також має тенденції до падіння. Заробітна плата зростає повільніше інфляції, яка за останні 10 років збільшилася майже на 370%. Як результат, обсяги імпорту зменшуються по всій номенклатурі вантажопотоків. Тільки великий обсяг українського експорту дає певну стабільність вантажообігу, менше схильний до коливань.

Тенденції року

За підсумками роботи за вісім місяців цього року порти країни збільшили обсяги перевалки на 1,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Я сподіваюся, що через рік цей приріст буде ще більше.

Також спостерігається певний приріст в контейнерному бізнесі. У першому півріччі 2017 року обробка контейнерів збільшилася на 4,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це пов'язано з багатьма факторами: це деяке зростання економіки України, прихід нових гравців, які можуть, я впевнений, впливати на збільшення вантажопотоків. Але головне, - повернення позитивної динаміки. Я сподіваюся, що наші контейнерні оператори зможуть утримувати цей приріст і надалі збільшувати темпи зростання. В якійсь мірі рішення про зниження портових зборів буде цьому сприяти.

Доходи АМПУ в 2016 році склали майже 8,5 млрд грн. Чистий прибуток - 3,8 млрд грн

Як я вже говорив, з п'яти контейнерних терміналів України працюють тільки чотири. У порту «Чорноморськ» сусідять два контейнерні термінали. Один в Іллічівському рибному порту продовжує розвиватися, в ДП «Морський торговельний порт Чорноморськ» контейнерний термінал простоює.

Перспективи «Чорноморська»

З приходом в «Чорноморськ» гонконгської компанії Hutchison Ports, я думаю, в майбутньому може бути забезпечений певний приріст обсягів перевалки контейнерів. Як ви знаєте, залучення такого великого іноземного інвестора - один із пріоритетних напрямків роботи Міністерства інфраструктури України.

Хотілося б тут позначити: я позитивно налаштований на прихід таких інвесторів. Це збільшує конкуренцію, яка в свою чергу веде до зниження ставок. Обробка контейнерів для наших експедиторів та вантажовласників має стати дешевше.

Ми можемо, звичайно, шукати відповіді на запитання, навіщо порту «Чорноморськ» інвестор, якщо контейнерний термінал, на який претендує компанія Hutchison Ports, в хорошому стані, там всього 20% утилізації. Але я пропоную подивитися на це з точки зору позитиву. По-перше, у нас є термінал, активи, технології, фахівці - понад 700 осіб, які працювали на цьому терміналі. І наше завдання - знаходити новий бізнес, щоб збільшувати наявні активи; знаходити інвесторів, в тому числі в контейнерний бізнес, щоб вивести з кризи неконкурентоспроможні державні порти. А в порту «Чорноморськ» працює більше 4,5 тисячі осіб. Ми ведемо консультації з профспілкою цього порту, щоб все-таки іноземний інвестор входив в порт при певних зобов'язаннях по залученню конкретного вантажопотоку, щодо соціальних гарантій для співробітників. Я дуже сподіваюся, що до кінця року потенційний інвестор вийде із заявою на конкурс оренди. При цьому умови для всіх учасників конкурсу будуть рівні і, однозначно, не буде ніяких ексклюзивних умов для окремих компаній.

Вантажопотоки

Є побоювання перетягування вантажопотоків новим інвестором. Звичайно ж, ми не хочемо, щоб вантажопотік з Одеси перейшов в «Чорноморськ». Але великі міжнародні компанії мають, я думаю, можливість перерозподіляти в сторону України вантажопотоки, що йдуть по транспортним коридорам поза нашої країни. Наприклад, сьогодні основний транзит становлять вантажі з Молдови, куди вони заходять, можливо, через Гданськ або інші міста Європи. Ми можемо спробувати затягти великих контейнерних операторів в Україні, наприклад подовживши транзитний коридор. Тому, незважаючи на те, що з приходом Hutchison Ports може відбутися певний перерозподіл вантажопотоку всередині терміналів країни, я вважаю, що поява такого інвестора треба вітати.

Хотів би звернути увагу на досвід роботи контейнерного терміналу в порту «Південний». У компанії «ТІС» шукають і знаходять шляхи подальшого поліпшення сервісу, в тому числі займаються розвитком залізниць, автодоріг, створенням нових інноваційних схем руху і т. Д. База клієнтів у «ТІС - Контейнерний термінал», можливо, не така і велика , як у їхніх колег з інших портів Великої Одеси, але я думаю, що перспективи у цього терміналу є. Тому що це приватний термінал.

Всі приватні контейнерні термінали країни працюють ефективно. Зі свого боку АМПУ спільно з транспортним комітетом ВР працює над зміною нормативної бази. Сподіваємося, що до кінця року нам вдасться прийняти певні зміни в «Закон про порти України», які як мінімум дадуть нам можливість спрощення регуляцій, що поліпшить бізнес-клімат.

Прогноз

Що стосується перспектив розвитку контейнерних перевезень в Україні. Грунтуючись на звіті МВФ, АМПУ зробила прогноз до 2025 року. Згідно з оптимістичним сценарієм зростання перевалки складе 7%, песимістичним -0,5%.

Мій особистий прогноз - підйом буде коливатися між показниками оптимістичного і ймовірного (+ 3%) сценаріїв. У будь-якому випадку перевалка буде рости.

 

 За матеріалами http://ports.com.ua