01.11.17 01

У ході першої міжнародної конференції «Гроші та порти», яка відбулась 26 жовтня у м. Одеса, Адміністрація морських портів України(АМПУ) представила свої пропозиції до методики розрахунку ставок портових зборів разом з низкою проблемних питань, які потребують комплексного вирішення на рівні Мінінфраструктури.





«Впевнені, даний документ (методика — ред.) дозволить переформатувати галузь, а також знайти чіткі і позитивні важелі для впливу на розвиток економіки в цілому», — зазначив заступник голови АМПУ з питань економіки Микола Полторацький.

У представленій методиці ключовими складовими, які беруться до уваги при визначенні ставок портових зборів, є вантажообіг, витратина утримання портової інфраструктури у належному стані та кошти на її розвиток.

За словами Миколи Полторацького, зростаючий вантажообіг, який сприяє збільшенню суднообігу, є основним драйвером зниження ставок портових зборів. Протягом останніх трьох років стійка тенденція приросту відзначається тільки в портах Великої Одеси (порт Одеса, Южний, Чорноморськ) і Миколаєва. Однак, навіть в «зростаючих» портах динаміка збільшення вантажообігу досить волатильна. У той жечас є збиткові порти з низькою вантажною базою, які є дотаційними.

«Державна політика у портовій галузі полягає в збалансованому розвитку всіх портів. Закон України «Про морські порти України» передбачає, що це має відбуватись за рахунок портових зборів, які стягуються в даному конкретному порту. Водночас, на фінансування галузі від загальної суми портових зборів залишається не більше 50%, інша частина спрямовується до бюджету як податки і дивіденди. Якщо взяти для прикладу порти Європи, то там суттєва частка інвестицій здійснюється за рахунок фондів ЄС, є субсидування розвитку портів, а самі портові збори не оподатковуються», — зауважив заступник голови АМПУ.

Нова методика передбачає базову та інвестиційну ставку. Такий підхід ініційований АМПУ саме з причини суттєвого податкового навантаження на портові збори, тому що тільки 25% з кожної отриманої гривні може бути реінвестовано у порти.
«Інвестиційна складова буде поширюватися на генеральні плани розвитку, екологічні проекти, проекти із забезпечення безпеки мореплавства, а також національні проекти. Все, що пов'язано з діяльністю суб'єктів господарювання і необхідних засобів в частиніїх цільового розвитку, необхідно здійснювати за рахунок компенсації інвестицій. Розраховуємо, що такий підхід підтримає бізнес», — додав Полторацький.

Крім того, презентована методика портових зборів передбачає диференціацію ставок і функціональний підхід. Наприклад, ставка корабельного збору, який формує більше 50% від суми дисбурсментського рахунку, буде різнитися за видами суден. Оскільки основну частку у вантажообігу складають навалочні вантажі, за базовий тип судна буде прийнятий балкер, для інших видів суденпередбачатиметься відповідний коефіцієнт з урахуванням їх конструкційних особливостей.

Функціональний підхід передбачає, що за рахунок портових зборів будуть покриватися не тільки прямі витрати, такі як днопоглиблення, технічне обслуговування і ремонт гідротехнічних споруд та плавзасобів, що беруть участь в утриманні акваторій, а й витрати непрямого характеру, які на поточний момент не можуть бути компенсовані іншими видами діяльності АМПУ. При цьому, методика передбачає певний KPI для зниження даних витрат у майбутньому.

Якщо говорити про структурні зміни методики портових зборів, то передбачається, що корабельний збір консолідує всі частини акваторії.В результаті будуть скасовані якірний, канальний збір. Останній буде стягуватися тільки при проходженні по державних каналах —Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морському каналу, Дунай — Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Керч-Єнікальському каналу тощо. За рахунок коштів від канального збору здійснюватиметься утримання внутрішніх водних шляхів. Ставки причального і санітарного зборів будуть визначатись за єдиним принципом для кожного порту окремо.

Більш детально із запропонованими новаціями можна ознайомитися з презентації «Реформування системи портових зборів: проблеми і підходи до вирішення».

 

За матеріалами http://www.uspa.gov.ua