07.11.17 02

Постійні випадки затримання на хабарі працівників Укртрансбезпеки дуже яскраво продемонстрували, що кадри були підібрані не для боротьби з корупцією, а скоріше для продовження роботи за старими схемами.

У вересні Міністр інфраструктури Володимир Омелян провів нараду з керівниками Адміністрації морських портів України і Укртрансбезпеки, представниками бізнесу та громадськості. Йшлося про корупційну схему, пов'язану з пломбуванням запірних пристроїв на судах.

За словами самого Міністра, раніше корупційна схема мала назву «баластні води». Інспектор, посилаючись на неіснуючі порушення законодавства, вимагав «усунути» недоліки за 200-1000 доларів «плати». В іншому випадку, судну заборонялося виходити в море, доба простою коштували власнику 10 000 - 50 000 доларів США. І так намагалися «домовитися» з кожним судном. Володимир Омелян заявив, що всі прізвища хабарників відомі. Нібито, вже відбувся ряд звільнень, і вони будуть продовжені.

Невідомо, чи фігурує в цьому розслідуванні Михайло Ноняк, який був присутній на нараді Голова Державної служби України з безпеки на транспорті, але те що він несе відповідальність за свавілля інспекторів - очевидно.

Якщо проаналізувати публікації в ЗМІ за останні кілька місяців, то можна побачити, що правоохоронні органи регулярно ловлять «на гарячому» працівників Укртрансбезпеки. При цьому основними причинами для затримань були не які-небудь хитромудрі схеми, а банальні побори та хабарництво.

 

Правоохоронні органи регулярно ловлять «на гарячому» працівників Укртрансбезпеки.

26 серпня 2017 року прес-служба прокуратури Закарпатської області повідомила про затримання на хабарі в 6000 гривень працівника управління Укртрансбезпеки. Зазначені кошти чиновник вимагав за виготовлення ліцензії на пасажирські перевезення.

24 липня 2017 року прес-служба військової прокуратури Південного регіону повідомила про затримання на хабарі в 800 доларів США заступника начальника управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області.

2 червня 2017 року ЗМІ повідомили про затримання на гарячому відразу чотирьох співробітників управління Укртрансбезпеки в Харківській області, які вимагали та отримували хабарі на вагових комплексах.

В цілому липень 2017 року був рясним на гучні затримання корупціонерів з цього відомства. Великий суспільний резонанс викликали затримання корумпованих співробітників Укртрансбезпеки з Одеській, Запорізькій та Вінницькій областей. Тільки після широкого розголосу в ЗМІ Михайло Ноняк публічно повідомив про звільнення керівників управлінь в згаданих областях, оскільки ті не впоралися з корупцією в підрозділах. Причому керівників управлінь в Запорізькій (Олексій Бата) і Вінницькій (Олексій Соколовський) областях Михайло Ноняк звільнив не за службову недбалість або неналежний контроль за діями підлеглих, а за угодою сторін.

А ось ситуацію стосовно колишнього голови управління Укртрансбезпеки в Одеській області Миколи Чекала «обіграли» трохи інакше, оскільки в день звільнення останній знаходився на лікарняному. Що це означає з юридичної точки зору? Будь-який юрист підтвердить, що при таких обставинах поновитися на посаді досить легко. У ЗМІ вже з'явилася інформація про те, що 11 жовтня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позовну заяву Миколи Чекала про відновлення його на посаді та стягнення з Укртрансбезпеки заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Деякі незручні і досить гучні затримання Ноняк воліє взагалі не коментувати. Взяти хоча б відомий випадок з затриманням керівника Укртрансбезпеки в Чернігівській області Василя Петришина на хабарі в 10 000 гривень. Тоді ні Ноняк, ні прес-служба відомства не зробили з цього приводу жодної заяви. Більш того, в даний час невідомо, звільнений чи Петришин із займаної посади чи ні.

В Одесі ситуація з корупцією в управлінні Укртрансбезпеки також залишає бажати кращого. Так, в квітні одне з інтернет-видань випустило репортаж про повернення в порти України старих корупційних схем.

Зокрема, повідомлялося про компанію «Посейдон Інжиніринг», за допомогою якої Адміністрація морських портів України і Укртрансбезпека «вибивають» готівку з судновласників і агентських компаній. Але Михайло Ноняк існування корупційних схем в портах Одеси заперечував. Правда, в липні на хабарі затримали спеціаліста Одеського управління, який, за інформацією СБУ, налагодив схему зі збору хабарів з приватних експедиторських компаній і капітанів суден, що заходять в морські порти Одеса, Чорноморськ і Південний. Головний спеціаліст відділу контролю та нагляду за безпекою на автомобільному і міському електротранспорті Сергій Лічікакі був затриманий 27 липня 2017 року під час отримання ним хабара від посередника в розмірі 1,5 тис. Доларів США. 2 серпня стало відомо про те, що С. Лічікакі призначили запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці з правом внесення застави в 128 тис. Гривень, який згодом був внесений родичами затриманого. На сьогоднішній день колишній чиновник Укртрансбезопасності знаходиться під домашнім арештом, а справу намагаються «зам'яти».

Безумовно, виявлені правоохоронними органами факти хабарництва в даному відомстві - лише верхівка айсберга.

Щоб оцінити масштаби корупції і можливі суми поборів, які в підсумку осідають в кишенях чиновників, необхідно розібратися, що ж все-таки являє собою Укртрансбезпека.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) була створена Кабінетом Міністрів України від 10 вересня 2014 року шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті. Крім того, цією ж службою підпорядкували Державну спеціальну службу транспорту.

По суті, Уряд створив монстра - потужну і наділену широкими повноваженнями структуру, в сферу відповідальності якої входить реалізація державної політики в сфері безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському і річковому транспорті.

Здавалося б, наміри Кабміну при створенні Укртрансбезпеки були цілком зрозумілими і виправданими: керованість, зменшення кількості контролюючих органів, спрощення при наданні адміністративних послуг, очищення та оновлення кадрів. Але поки що виходить інакше.

Нагадаємо, що Михайло Ноняк до недавнього часу був приватним підприємцем і громадським діячем, він користується авторитетом, оскільки був сотником на Майдані. Після революції  його кар'єра круто змінюється - вже 16 квітня 2014 року Ноняк М.В. був призначений заступником Міністра доходів і зборів України з питань боротьби з корупцією. У своєму інтерв'ю новоспечений заступник Міністра тоді говорив про себе як про людину «з чистими намірами»:

«... я виявив бажання і є розуміння в тому, що потрібно боротися з корупцією в митних і податкових органах. Ми цю позицію донесли до нового уряду, до Арсенія Петровича Яценюка. І ця пропозиція була підтримана. Я був на співбесіді, на засіданні Кабінету Міністрів, де доповідав. Вони мене затвердили, як людину, яка з чистими намірами, з бажанням працювати йде на таку високу посаду для того, щоб побороти корупцію в цьому міністерстві. »

(3 липня 2014 року, Українські новини)

Діяльність пана Ноняка в Міністерстві доходів і зборів, де він відповідав за роботу відділу внутрішньої безпеки, відділу по боротьбі з контрабандою та митними правопорушеннями, а також департаменту по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, пройшла для громадськості майже непомітно. У всякому разі, про розкриття корупційних схем нічого чутно не було. Ми більше стежили за картатим ковдрою керівника цього відомства.

У Укртрансбезпеці Ноняк повинен був продовжити реформи у відомстві для чого і отримав підтримку на рівні Кабінету Міністрів і повний карт-бланш у підборі і призначенні кадрів в підрозділи. Але постійні випадки затримання на хабарі працівників Укртрансбезопасності дуже яскраво продемонстрували, що кадри були підібрані не для боротьби, а скоріше для продовження роботи за старими схемами.

Навряд чи Михайло Ноняк не в змозі налагодити роботу в Укртрансбезпеці. Висновок напрошується інший - Ноняк не зацікавлений в ефективній роботі відомства і вважає за краще закривати очі на цей корупційний безлад, можливо, маючи в нинішньому положенні чималу вигоду для себе. Сам же Михайло Васильович в одному зі своїх інтерв'ю ще в 2014 році дав нам пораду для боротьби з хабарництвом і поборами з боку чиновників, яка актуальна і зараз по відношенню до співробітників Укртрансбезпеки:

«... єдиний спосіб впливу на людей, що зловживають своїм службовим становищем, - це оприлюднення цих матеріалів (про корупцію - прим.) і тиск з боку громадськості.»

(11 липня 2014 року, Дзеркало Тижня)

За матеріалами http://ports.com.ua