13 12 17 03

Амбітні плани "Укрзалізниці" з оновлення рухомого складу в 2017 році, ймовірно, доведеться відкласти до кращих часів. Це змушує вагонобудівників шукати нові ринки збуту

2017 рік міг стати рекордним зі закупівель рухомого складу ПАТ "Укразалізниця" (УЗ). Однак спроби залізничного монополіста розвинути успіх 2016 року по оновленню вагонного парку зіткнулися з несподіваними перешкодами: відсутністю зростання тарифів на вантажоперевезення, незавершеною корпоратизацією і блокуванням тендерів (спочатку незадоволеними вагонобудівниками, а потім і посередниками).

Вантажний тупик

Довгі роки вагонобудування України фактично працювало на ринок Росії. Так, в 2011-2012 роках вітчизняні підприємства, за даними Держстату, виробили рекордну кількість вантажних вагонів - 52,3 тис. Та 47,1 тис. Відповідно. З них експортували близько 85%, в тому числі на російський ринок 74,5% в 2011 році і 55% в 2012 році. Уже в 2013 році Росія помітно скоротила закупівлі українських вагонів і з часом повністю відмовилася від них, побудувавши власні виробничі потужності. Після цього головним потенційним клієнтом вітчизняних машинобудівників стала "Укрзалізниця" і приватні вітчизняні компанії. Однак політичні і соціально-економічні потрясіння кілька років заважали перейти від намірів до реальних дій.

Лише в минулому році менеджмент УЗ зміг зрушити з мертвої точки закупівлю вантажних і пасажирських вагонів. За підсумками 2016 року компанія поповнила свій парк на 1020 піввагонів і 9 пасажирських вагонів-трансформерів (з 21 замовленого). Компанія планувала істотно збільшити закупівлі в поточному році.

Виробничі показники вагонобудівників також помітно зросли. За даними Держстату, в 2016 році було вироблено 2811 вагонів проти 867 роком раніше. За дев'ять місяців 2017 випущено 4033 вагона (тільки у вересні - 638). У тому числі "Крюківський вагонобудівний завод" (КВБЗ) збільшив випуск вантажних вагонів на 27,8%, або на 308 вагонів, до 1415 вагонів. Крім того, в січні-вересні він справив 26 пасажирських вагонів, тоді як в 2016 році за цей період не було проведено жодного пасажирського вагона.

Менші партії випускають "Дніпровагонмаш" (Дніпропетровська обл.) І "Попаснянський ВРЗ" (Луганська обл.). Намагається отримати замовлення ДМЗ "Карпати" (Львівська обл.).

Завдяки пожвавленню машинобудівників в кінці минулого року відновив роботу Кременчуцький сталеливарний завод, що випускає вагонне литво. Також працюють філії УЗ - "Стрийський", "Дарницький" та "Панютинський" вагоноремонтні заводи. Станом на жовтень 2017-го вони побудовано 1676 піввагонів, а до кінця року УЗ планує провести ще 800-900 одиниць. Загальний план будівництва на власних потужностях УЗ на 2017 рік передбачає випуск 3000 піввагонів. Ще майже 6000 піввагонів планувалося закупити у інших українських виробників. Однак УЗ весь рік безуспішно намагається провести тендери із закупівлі декількох тисяч вантажних піввагонів. На початку року вагонобудівники відмовилися брати в них участь, мотивуючи занадто низькою очікуваною ціною закупівлі. Здавалося, вони вийшли переможцями із суперечки з залізницею, змусивши її підвищити вартість рухомого складу в тендерах.

Однак ситуація вийшла з-під контролю: в нових торгах взяли участь маловідомі компанії "Максмед інтернешнл" та "Евроклінсервіс". Вони, скориставшись недосконалістю чинного закону "Про державні закупівлі" та системи електронних торгів ProZorro, загальмували десятки тендерів "Укрзалізниці".

"Це дестабілізувало процес закупівлі лиття, систем кондиціонування, електронного обладнання та інших комплектуючих рухомого складу, піввагонів, дизель-поїздів, матеріалів верхньої будови колії та ін.", - йдеться у відкритому зверненні вітчизняних промисловців. Всі сторони торгів опинилися в "підвішеному стані", а керівництво Міністерства інфраструктури України отримало ще один привід для критики топ-менеджменту "Укрзалізниці", який не виконує намічені плани.

В "Укрзалізниці" не вірять, що в 2017 році відомство зможе закупити вагони "на стороні". На сьогодні залишився лише один тендер на 250 вагонів, але і на нього вже є скарга в господарському суді.

Замість Росії

Оновлення рухомого складу іншими ж / д операторами зараз знаходиться на мінімальному рівні. Відносну активність проявляють зернотрейдери, які відчувають дефіцит хоперів-зерновозів. Однак приватники закуповують техніку, що була у вжитку.

Причиною цього стали санкції РНБО щодо російських компаній, в тому числі залізничних. Належні їм вагони покинули територію України. При цьому, згідно з даними Держстату, за п'ять місяців поточного року до України ввезено 2022 вантажні вагони, в тому числі 1013 з Росії, 579 з Румунії і 365 з Білорусі, а експортовано 2514 одиниць рухомого складу (в тому числі 2447 в Росію). Звідки такі обсяги? За експертними оцінками, це, швидше за все, б / у техніка.

Нові вагони, ймовірно, експортувалися тільки в Білорусь, Литву, Казахстан, і що найцікавіше, 43 хопера виїхало до Гвінеї. В Африку вирушили вагони Верхньодніпровського машинобудівного заводу. Як настільки екзотична країна зацікавилася вітчизняною продукцією? Справа в тому, що її залізнична інфраструктура з 2015 року управляється місцевою владою спільно з російською компанією "Русал".

Поки що не виправдалися надії "Крюківського ВСЗ" на поставку в Туркменистан ще однієї партії з 750 вантажних вагонів. Саме крюківські напіввагони і криті вагони з минулого року ходять по туркменським маршрутами. Однак Міністерство залізничного транспорту країни поки не оголосило новий тендер.

Колись основний ринок - Росія - закритий, так як ні в одного українського вагонобудівного заводу немає діючих сертифікатів відповідності федерального бюджетної установи "Регістр сертифікації на федеральному залізничному транспорті" (РФ). Власники вагонів з інших країн "простору 1520 мм" також не ризикують з цієї причини закуповувати українську техніку, оскільки в більшості випадків їм доводиться перевозити вантажі по російській території. Тому без "Укрзалізниці" у найбільших вагонобудівних підприємств України практично немає варіантів продажу своєї техніки.

Чи зможе УЗ поповнити свій парк 9 тис. нових піввагонів в поточному році? Скоріш за все ні. Не тільки через суди, а й тому, що така закупівля планувалася за умови індексації тарифів на вантажні перевезення, а цього не сталося. Позитивним моментом може стати підписання контракту між УЗ і ЄБРР в 2017 році на $ 150 млн для закупівлі піввагонів. Цих грошей при збереженні поточних цін повинно вистачити на 6-6,5 тис. Одиниць рухомого складу. Але підписання не дорівнює постачання, і нові вагони від ЄБРР приїдуть в Україну в кращому випадку у ІІ кварталі 2018 року. Також в УЗ роблять ставку на власне виробництво і планують вже в 2018 році вийти на обсяги в 4 тис. піввагонів.



За матеріалами https://delo.ua