У 2017 році контейнерооборот в українських портах зріс на 6,4% і досяг 723 781 TEU.

27.02.18 05

Перевалка контейнерів в портах України протягом 2017 року демонструвала стабільне зростання. За підсумками року обсяги перевалки склали 723 781 TEU. Це означає, що за кількістю оброблених контейнерів порти, після дворічного падіння перевалки в 2014-2015 роках, вийшли на рівень 2012 (735 606 TEU). І для того щоб повернутися до показників докризового 2008 року, коли контейнерооборот досяг рекордних 1,254 млн TEU, буде потрібно ще не один рік.

Порти і термінали

Контейнерні вантажі в українських портах переробляються на п'яти контейнерних терміналах: «КТО» і «Бруклін-Київ Порт» - в Одеському порту, «ТІС КТ» - в акваторії порту «Південний» і на терміналі Іллічівського морського рибного порту. Контейнерний термінал порту «Чорноморськ», володіючи потужностями 850 тис. TEU, з вересня 2016 припинив переробку контейнерів. У 2017 році там було опрацьовано лише 42 TEU. До 2016 року велася робота на контейнерному терміналі в Маріупольському порту. Але через близькість бойових дій на сході країни, термінал перестав обробляти контейнери.

Сьогодні в портах контейнери обробляють тільки приватні стивідорні компанії

Сьогодні обробка контейнерів в портах здійснюється тільки приватними стівідорними компаніями. Причому 28,3% всього вантажопотоку контейнерів переробляється приватними стівідорними компаніями на власних причалах.

Більш ніж півмільйона контейнерів, що складає майже 72% українського контейнерообігу обробляється в Одеському порту (519 010 TEU), 18,5% - в Іллічівському рибному (133 983 TEU) і 9,8% - в порту «Південний" (70 696 TEU) .

Незмінний лідер за обсягами перевалки серед українських терміналів - «КТО» (дочірнє підприємство німецького холдингу HHLA), що оперує терміналом в Одеському порту з 2001 року. Навесні 2017 року керівництво HHLA оголосило про ребрендинг «ГПК Україна», компанія стала називатися «Контейнерний термінал Одеса» ( «КТО») - по аналогії з трьома іншими терміналами, якими оперує HHLA в Німеччині: CTA, CTB, CTT.

q2.png.pagespeed.ce.dxlSOAoGJs

Проблема, яка виникла в ході будівництва нового терміналу «КТО» на Карантинному молу, поки ще в стадії вирішення. Нагадаємо, в 2014 році захисний хвилелом довжиною 900 м був частково затоплений - на ділянці 180 м, залізобетонні конструкції пішли під воду. Для завершення будівництва хвилерізу між АМПУ і Мінтрансом Німеччини був підписаний протокол переговорів про можливість залучення міждержавного кредиту Німецького банку розвитку. Зі свого боку, АМПУ взяла зобов'язання завершити будівництво хвилелому до 31 грудня 2021 року. Загальна вартість проекту по відновленню хвилерізу і поглиблення акваторії в районі нового терміналу до 15 м становить приблизно 1,2 млрд гривень (близько 40 млн євро).

За темпами зростання попереду всіх - термінал Іллічівського рибного порту. Обсяги перевалки в порту зросли на третину - до 70 696 TEU (+ 32,6% до 2016 року). Лідирує термінал і за абсолютним обсягом приросту потоку контейнерних вантажів в українських портах. У 2017 році на терміналі рибного порту переробили на 32 907 TEU більше, ніж роком раніше. Іллічівський рибний порт сьогодні обробляє суду всіх контейнерних перевізників, що заходили раннє в морський порт «Чорноморськ».

Інтенсивно нарощує перевалку оператор контейнерного терміналу Одеського порту з 2008 року «Бруклін-Київ Порт». За обсягами контейнерних потоків він все більше наближається до показників найбільшого в Україні терміналу «КТО». Збільшивши в минулому році обробку контейнерів на 14,3%, «Бруклін-Київ Порт» досяг 226 873 TEU.

q1.png.pagespeed.ce.v3MOZbk7L7

Єдиний термінал, який скоротив переробку контейнерів - «ТІС-КТ» в порту «Південний», побудований в 2009 році виключно за рахунок приватних інвестицій. Термінал має самий глибоководний (16 м) і найдовший (470 м) контейнерний причал в Україні. У 2017 році «ТІС-КТ» втратив 9 791 TEU, переробивши лише 70 696 (-12,2%).

У вересні минулого року компанія «ТІС» спільно з Укррічфлотом і Maersк Line запустили новий проект - контейнерний поїзд, що зв'язав термінал з Дніпровським річковим портом. Учасники проекту переконані, що прямі перевезення по графіку дозволять залучити більше вантажопотоків, оскільки на відміну від автотранспорту, перевезення вантажів в контейнерному поїзді не має вагових обмежень. І вже в січні 2018 запущений ще один контейнерний поїзд з терміналу до станції Київ-Ліски.

В кінці 2017 року термінал «ТІС-КТ» поповнився двома новими причальними контейнерними перевантажувачами (STS) вантажопідйомністю 74 тонни кожен. Вони були встановлені поруч з трьома діючими перевантажувачами на причалі №22, який був подовжений до 600 м. Крім перевантаження контейнерів, STS-крани можуть використовуватися для роботи з сипучими вантажами, що дозволить також вивантажувати судна типу Capesize.

Структура контейнерообігу

У структурі контейнерних потоків, що проходять через українські порти, продовжує зберігатися баланс між імпортом і експортом. У процентному співвідношенні це виражається так: імпорт - 50,3%, експорт - 49,7%.

Але експорт зростає швидше. Всього в минулому році експорт зріс на 7,5%, до 360 187 TEU, в той час як імпорт - на 5,3%, до 363 502 TEU. Як в імпорті, так і в експорті основу складають навантажені контейнери. Але якщо роком раніше превалював експорт навантажених, то в 2017 - імпорт. У минулому році більше завозили навантажених контейнерів (293 718 TEU), ніж відправляли на експорт (287 061 TEU). Частка навантажених в імпорті зросла до 80,8%, в експорті скоротилася до 79,7%.

Зменшився потік порожніх контейнерів. Причому імпорт порожніх скоротився більш ніж на третину, до 69 784 TEU, експорт - майже вдвічі, до 40 780 TEU.
q3.png.pagespeed.ce.cMTLEj76lF

 За матеріалами https://ports.com.ua