12.09.18 01

У ринку річкових вантажоперевезень є три основні проблеми: закон, кредити, флот. А точніше, відсутність всього перерахованого вище. Ще - висока вартість оренди землі та високі ж / д тарифи на короткі відстані. На думку більшості учасників ринку, вирішивши комплекс цих проблем, можна буде повернути хоча б невелику частину колишньої слави річкових перевезень.

З якими вантажами працюють річкові порти на Чорному морі до Києва, як розвивають інфраструктуру і, що думають про збільшення вантажного потенціалу річки розповіли ЦТС керівники портів і компаній, що оперують річковими портами.

Миколаївський річковий перевантажувальний термінал

Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії "Нібулон"

З якими вантажами працюєте? Як в цьому році змінилася ситуація із завантаженням порту?

З початку 2018/19 маркетингового року (липень-серпень) експорт збільшився на 19% (з 806 927 до 965 653 т). Працюємо з зерновими та олійними культурами.

Як плануєте розвивати інфраструктуру в порту?

У травні 2018 року було введено в експлуатацію новий елеваторний комплекс з перевалки зернових і олійних культур в складі перевантажувального терміналу в Миколаєві ємністю близько 43 тис. Ти реконструйований причал довжиною в 222 м. На черзі будівництво ще 3 річкових перевантажувальних терміналів на Дніпрі (в Дніпропетровській і Запорізькій областях) ємністю 96 тис. т одноразового зберігання кожен, збільшення потужностей 5-ти вже наявних елеваторних комплексів, а також подальший розвиток флоту компанії.

Які проблеми має ваш порт і як би ви запропонували їх вирішити?

Основні питання пов'язані з суден у порту на перевантажувальний термінал, оскільки це передбачається рух по БДЛК. Щоб їх вирішити необхідно:

- провести днопоглиблення, створення так званих "кишень" для розходження суден у 5-го, 8-го та 11-го колін БДЛК;

- провести днопоглиблювальні роботи на БДЛК і першому коліні каналу порту Миколаїв;

- зменшити ставки канального збору за користування БДЛК для судів прикордонного і каботажного плавання, що дозволить підвищити конкурентоспроможність порту;

- усунути дискримінаційний підхід до встановлення знижок, які стягуються із суден закордонного плавання в морських портах однаковою спеціалізації (Південний, Одеса, Миколаїв).

Чи готова річкова інфраструктура до нового флоту, якщо він з'явиться. Якщо ні, то які об'єкти потрібно побудувати?


Що заважає розвитку річки?

Основною проблемою є те, що річковий транспорт поступається залізничному в усіх відношеннях - ціна, швидкість. Тому головне завдання, яке можна реалізувати вже сьогодні - зробити річковий транспорт конкурентоспроможним (економічно вигідним) щодо залізничного та автомобільного видів транспорту. Для цього потрібно зменшити податковий тягар на річковий транспорт, зокрема скасувати: акцизний податок на пальне, плату за проходження шлюзів, плату за розведення ферм залізничних мостів і т.д. Також необхідно виконати днопоглиблення Дніпра, максимально продовжити навігацію на р. Дніпро, забезпечити цілодобову роботу шлюзів.

Запорізький річковий порт

Олександр Зискінд, директор

З якими вантажами працюєте? Як в цьому році змінилася ситуація із завантаженням порту?

У Запорізького річкового порту є традиційні вантажі, з якими ми працюємо постійно. Наприклад, це продукція "Запоріжсталі" - для комбінату ми експортуємо рулони, прокат і чавун, імпортуємо вапняк. Серед інших наших основних вантажів: феросплави, кокс, вапняк, маргруда, боксити і нефтекокс. Також традиційним вантажем для нас є пісок - його ми видобуваємо самостійно. Якщо говорити про цифри, то за перше півріччя 2018 року обсяг перевалки у нас досяг майже 580 тис. Т. За перші шість місяців минулого року цей показник становив близько 450 тис. Т.

Як плануєте розвивати інфраструктуру в порту?

Плануємо модернізувати 32-тонний кран. Це дозволить нам обробляти контейнери. Також у нас є необхідна інфраструктура і ресурси для розвитку експорту зерна через наші термінали. Зараз ми хочемо залучити стратегічних інвесторів в цей напрямок. До слова, хотілося б бачити в Україні більше західних інвесторів і компаній. З досвіду знаю, що вони націлені на серйозну роботу. Але, що цілком закономірно, вони шукають стабільність. Для цього нам потрібні "прозорі" закони, які дозволять великим компаніям зайти в Україну і розвиватися тут.

Чи готова річкова інфраструктура до нового флоту, якщо він з'явиться. Якщо ні, то які об'єкти потрібно побудувати?

Якщо новий флот з'явиться, то ми до роботи з ним готові. Інфраструктура Запорізького порту - це 11 вантажних причальних ліній загальною протяжністю понад 2,9 кілометрів. Ми можемо приймати вантажні судна типу ріка-море довжиною до 180 метрів і осадкою до 4 метрів. Також у нас є 30 портальних кранів вантажопідйомністю до 20 тонн. Все це робить наш річковий порт одним з найбільших в Україні.

Які проблеми має Ваш порт і як би Ви запропонували їх вирішити?

Це божевільна вартість оренди землі. З часу останнього підвищення, податок на землю стримує наші перспективи. Він "з'їдає" вагому частину коштів, які ми готові інвестувати в розвиток порту та інфраструктури.

Що заважає розвитку річки?

Безумовно, це відсутність галузевого закону і хронічна нестача грошей. Але це питання державного масштабу. Якщо говорити про місцеві проблеми, то потрібно сказати про нелегальному видобутку піску в Дніпропетровській області. Наш порт видобуває пісок на законних підставах - для цього отримували необхідну ліцензію та дозвільні документи, платимо податки і офіційну заробітну плату своїм співробітникам. А як працюють "нелегальні бізнесмени"? Ні документів, ні дозволів, ні податків. Звичайно, конкурувати з ними важко. І, на жаль, звернення в правоохоронні органи за фактом ведення такої незаконної діяльності поки не дали результату.

Дніпропетровський річковий порт

Юрій Короткий, директор

З якими вантажами працюєте? Як в цьому році змінилася ситуація із завантаженням порту?

Дніпропетровський порт спеціалізується на перевалці металопрокату, тарно-штучних вантажів, контейнерів, піску, щебеню та інших навалювальних вантажів. Порт веде обробку вантажів як в експортному, так і в імпортному сполученнях.

У 2018 року навігація на Дніпрі була розпочата в кінці березня, що практично на місяць пізніше, ніж роком раніше. Це негативно відбилося на обсягах перевалки Дніпропетровського порту.

Як плануєте розвивати інфраструктуру в порту?

Крім перевалки традиційних для порту вантажів, ми займаємося розвитком контейнерної логістики. Уже сьогодні в Дніпропетровському річковому порту функціонує контейнерний термінал. У минулому році був запущений контейнерний поїзд ТІС-Дніпро-ТІС, спільний проект "Укррічфлоту", ТИС-КТ і Maersk Україна. В цьому році ми займаємося розширенням контейнерних потужностей, наприклад, в серпні отримані перші рефконтейнери, для яких були обладнані стаціонарні пости для підключення. В майбутньому планується збільшення контейнерного майданчика і придбання нової техніки для збільшення вантажообігу контейнерів. Також плануємо розвивати і зернову логістику. На території порту розташований зерновий елеватор загальною ємністю одноразового зберігання 30 тис. Т. У цьому році було придбано нове обладнання (сепаратор) для очищення зерна. Протягом найближчих п'яти років плануємо вийти на обсяги перевалки близько 270 тис. Т зерна.

Чи готова річкова інфраструктура до нового флоту, якщо він з'явиться. Якщо ні, то які об'єкти потрібно побудувати?

У 1990-1991 рр. річковий транспорт перевозив понад 60 млн. т вантажів на рік. Інфраструктура річки і портів повністю покривала цю потребу в транспортуванні / перевалки вантажів. З 90-х років інвестування в річкову інфраструктуру практично припинилося. Залишився якийсь запас міцності, і, в разі зростання вантажної бази, інфраструктура річки зможе покрити потреби до певного рівня. За нашими оцінками, це близько 35 млн. Т вантажів на рік. Поточна інфраструктура на річці гостро потребує інвестицій і модернізації. Кранове господарство в портах, шлюзи, буї, мости - все це вимагає інвестицій.

Що стосується нас, то ми вже сьогодні готові до активізації вантажоперевезень на річці. Пропускна здатність Дніпропетровського річкового порту складає близько 6 млн. т вантажів на рік.

Які проблеми має Ваш порт і як би Ви запропонували їх вирішити?

Загальна проблема для всіх портів на річці - дефіцит флоту. Завантаження портів безпосередньо залежить від наявності флоту. Крім того, необхідно знизити ж / д тариф на короткі відстані. Це дозволить переключити на річковий транспорт частина вантажопотоку, що генерується в радіусі 50-100км від річкових портів. Це б дало можливість зняти частину потреби в ж / д вагонах в таких промислових центрах як Дніпро і Запоріжжя, і сприяло б зниженню напруги на припортових ж / д станціях і поліпшенню ситуації з оборотністю вагонів. Дніпропетровський річковий порт здійснює прийом і відвантаження вантажів ж / д транспортом. У свою чергу, через дефіцит маневрової тяги, а також некруглосуточного роботи маневрового локомотива збільшуються простої вагонів і час використання вагонів на під'їзних коліях. Такий режим роботи порушує ефективність нашого сервісу і логістики в цілому.

Що заважає розвитку річки?

Є кілька проблем, з якими сьогодні стикається річковий транспорт:

1. Дефіцит флоту на річці, як каботажного, так і типу "річка-море": навіть при наявності вантажу, порт його не приймає, так як немає флоту, який би зміг його перевезти.

2. Високий ж / д тариф на короткі плечі доставки.

3. Одночасно з високими тарифами на короткі відстані, річка і річкові порти є заручниками низьких тарифів "Укрзалізниці" на перевезення в цілому по країні. При цьому, "Укрзалізниця" вже сьогодні не справляється з вивезенням, враховуючи зношеність вагонного, локомотивного парку та інфраструктури.

4. Відсутність механізмів фінансування: при наявності декількох інвестпроектів, знайти під них доступне фінансування практично неможливо.

Київський річковий порт

Мальвіна Підлужна, заступник голови правління ПрАТ "Кіевпорт"

З якими вантажами працюєте? Як в цьому році змінилася ситуація із завантаженням порту?

На даний момент порт здійснює внутрішні перевезення мінерально-будівельних вантажів. Якщо говорити про міжнародні вантажах - співпраця з Республікою Білорусь має поки один напрямок - перевезення обладнання для Мозирського нафтопереробного заводу. Проблемою співпраці з Білоруссю є відсутність необхідних прохідних глибин.

Як плануєте розвивати інфраструктуру в порту?

Питання пропускної здатності наземної інфраструктури порту та її синхронного розвитку спільно з розширенням бізнесу в порту та на прилеглих територіях є особливо важливим з точки зору комплексного розвитку Кіевпорта. З огляду на цей факт, керівництво та акціонери налагоджують тісний діалог із залізницею і автотранспортними підприємствами. Необхідно забезпечити гармонійний розвиток порту, залізничним і автомобільних доріг, що полегшить логістику вантажів і зробить її більш оптимальної для наших партнерів по бізнесу. Так, за станом на сьогодні активно задіяна в роботі залізнична логістика.

Також проектується новий сучасний термінал, який дасть можливість виробляти оперативну перевалку і зберігання різних видів вантажів.

Чи готова річкова інфраструктура до нового флоту, якщо він з'явиться. Якщо ні, то які об'єкти потрібно побудувати?

Оновлення флоту - це не тільки мрія, а й гостра необхідність. Так як більшість судів, які курсують по Дніпру, були зроблені ще в минулому столітті, і друге життя їм дають виключно дбайлива і професійна експлуатація. Але поряд з питанням про новий флоті виникає ряд проблем, а саме:

1. Стан шлюзів, їх експлуатація та своєчасний ремонт. Як правило, фінансування на річкову галузь залишає бажати кращого, а з огляду на наші реалії і приналежність шлюзів державі, виключає можливість інвестицій з боку бізнесу. Так виходить замкнуте коло.

2. Днопоглиблення. Але тут є маса перешкод. Основна - в фінансовому аспекті. На річку виділяється вкрай мало коштів, яких недостатньо для утримання навігаційного обладнання, а тим більше для проведення днопоглиблювальних робіт. Проект днопоглиблення Дніпра проходив масу тривалих бюрократичних узгоджень експертизи проекту. Також, відповідно до закону, проведення днопоглиблювальних робіт покладено на держпідприємство, яке не має необхідної технікою для проведення таких робіт. Таким чином, тільки професіоналізм лоцманів і капітанів суден дає можливість безпечного судноплавства по Дніпру.

3. Гідротехнічні споруди, це те, що в народі називають "причали". Проблема та ж, що і в двох перших моментах - виняткова їх приналежність до державної власності і, як результат - відсутність не тільки капітального, але навіть поточного ремонту через недофінансування.

Потенціал Дніпра величезний через розташування. При належному розвитку проекту "Новий Шовковий шлях" товари можуть транспортуватися транзитом в гирлові порти Дніпра і вище за течією - в напрямку північній частині України, Білорусі та аж до Польщі і Балтійського моря. Хоча, це довгострокова перспектива. У короткостроковій перспективі можна розраховувати на традиційну номенклатуру вантажів, які можуть доставлятися з / в Білорусь. За рахунок вантажопотоку по річці з'являться замовлення і кошти у судноремонту, на основі яких можливо буде оновлювати засоби виробництва, скорочувати собівартість і стати суднобудівному сектору більш конкурентним по відношенню до інших видів транспорту.

Для відродження річкового судноплавства необхідним є капітальний ремонт шлюзів і гідротехнічних споруд, проведення днопоглиблення Дніпра, будівництво сучасних терміналів і перевалочних комплексів.

Які проблеми має Ваш порт і як би Ви запропонували їх вирішити?
-

Що заважає розвитку річки?

В першу чергу, це відсутність повноцінного законодавчого регулювання річкових перевезень і взагалі роботи на річковому транспорті, так на розгляді у Верховній Раді України вже який рік знаходиться законопроект, який дозволить врегулювати роботу річкових перевезень.



За матеріалами https://old.cfts.org.ua